-
1 злочин
чcrime; offence, misdeed, delinquency, misdoing; юр. felonyдержавний злочин — treason; lesemajesty
посадовий (службовий) злочин — malfeasance in ( public) office
злочин проти людства — an outrage on humanity, an outrage upon humanity
спіймати на місці злочину — to take red-handed, to catch in the act
штовхати когось на злочин — to incite/drive smb. to crime
-
2 felony
n юр.кримінальний злочин; тяжкий злочин; фелонія* * *n; юр.( тяжкий) кримінальний злочин; фелонія -
3 offence
n1) образа; кривдаto give (to cause) offence to smb. — скривдити (образити) когось
no offence meant — не ображайтеся, не хотів образити вас
2) порушення (закону тощо); провина, проступок3) юр. правопорушення; злочин4) військ. дисциплінарний проступок5) напад, наступ6) бібл. камінь спотикання7) сумнів, невіра, зневіра* * *n1) порушення ( чого-небудь); провина; юp. правопорушення; злочин; вiйcьк. дисциплінарна провина2) образа3) наступаюча, атакуюча сторона (про команду, армію)4) невіра, сумнів -
4 misdemeanant
n юр.1) особа, засуджена за незначний злочин2) особа, яка вчинила карний злочин* * *n; юр.особа, засуджена за дрібний злочин; особа, яка здійснила судово караний проступок -
5 kryminał
ч1. карний злочин; кримінал;2. в'язниця, тюрма;3. детектив (літер.) -
6 criminal investigation
кримінальне розслідування, карний розшук, розслідування злочину (злочинів)
См. также в других словарях:
карний — а, е. 1) юр. Який учинив злочин проти життя і майна. || у знач. ім. ка/рний, ного, ч. Той, хто вчинив злочин проти життя й майна. 2) юр. Який становить замах на життя і майно. 3) юр. Пов язаний із розслідуванням і покаранням злочинів проти життя… … Український тлумачний словник
карний — 1) (який учинив злочин проти життя та майна; який становить замах на когось / щось; пов язаний із розслідуванням і покаранням таких злочинів), кримінальний 2) див. злочинний … Словник синонімів української мови
кримінал — у, ч. 1) розм. Карний злочин. 2) заст. В язниця, тюрма … Український тлумачний словник
убивство — (вби/вство), а, с. Дія за знач. убивати, убити I. ||Насильницьке позбавлення життя як карний злочин … Український тлумачний словник
кримінал — іменник чоловічого роду карний злочин; в Язниця арх. розм … Орфографічний словник української мови
злочинець — (особа, яка вчинила злочин), зловмисник, правопорушник, переступник, злочинник; кримінальник, криміналіст, карник (карний злочинець) Пор. винуватець 2) … Словник синонімів української мови
злочинний — (який є злочином, містить у собі злочин), злочинницький, злодійський; карний, кримінальний (пов язаний із замахом на життя й майно) … Словник синонімів української мови
